Братиш, сегодня я решил поделиться с тобой своей историей, как я купил закладки и провел ночь играя в Доту.
В общем, недавно я услышал про то, что в нашем районе появилась новая ширево. Ну ты же знаешь, как постоянно что-то новое появляется на этой наркосцене. Эта шляпа обещала бомбический кайфол, какой я еще не пробовал. Ну естественно, я вдохновился и решил, что мне обязательно надо попробовать это дерьмо.
Сразу же я начал искать связи и наткнулся на одного хи-хи-дилу. Он смотрелся весьма доверительно, потому что был обтатуирован, и у него была залитая глаза рожа. Типичный кайфолом, думал я. Не буду говорить о том, каким образом я договорился с ним о покупке, но скажу одно – это стоило мне немалых средств.
Когда я держал в руках эту штуку, меня прямо глючило от предвкушения. Уже представлял, как я наслаждаюсь штырением и одновременно разминаю нубов в Доте. Это был план на вечер.
Прошло несколько часов, и я решил сделать закладку, чтобы почувствовать все прелести этого ширева. После того, как внес дозу в организм, я почувствовал, как все начало мутиться. Черт, чувак, я даже не мог понять, где окончание стены, а где начало пола. Это было что-то невероятное!
Уже через некоторое время я решил, что пора зайти в Доту. Честно говоря, сейчас точно не помню, как я туда попал, но я сидел перед монитором и бомбил нубов, а они были такими никчемными и непонятливыми, что мне просто хи-хи было от этого.
Весь вечер я провел в игре, даже не осознавая, как быстро время летит. Личные дела и важные дела для меня стали неактуальными, ведь ЛСД кислота возможно опять накинула меня на штырение. Я был полностью погружен в виртуальный мир и наслаждался каждой минутой, проведенной в нем.
Как-то посреди ночи я почувствовал, что эффект начинает спадать. Но я не хотел этого. Я хотел оставаться в этом мире, где я был крутым игроком и никакой кайфолом меня не мутит.
Но, как говорится, все хорошее заканчивается рано или поздно. На следующий день я проснулся со смертельной головной болью и осознал, что все было лишь мечтой, и что я провел всю ночь перед компьютером, играя в Доту. Я почувствовал глубокое разочарование и понял, что ширево и игра в Доту никогда не принесут мне настоящего удовольствия.
Теперь, когда я вспоминаю об этом случае, я понимаю, что все эти ширево и штырения – лишь наивные попытки уйти от реальности. Лучше просто наслаждаться жизнью и не пытаться искать кайфолом в запретных вещах. Здоровье и семья – вот настоящий кайф, который нам всем нужно ценить и сохранять.
Не поддавайтесь на соблазны и не экспериментируйте с наркотиками.
Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.
Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.
Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.
Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.
Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.
Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.
Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.
Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.
-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.
-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."
-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."
Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.
Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.
Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.
Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!
